підпирати — а/ю, а/єш, недок., підпе/рти, підіпру/, підіпре/ш, док., перех. 1) Ставити підпори для підтримки чого небудь. || Підтримувати голову, підборіддя і т. ін., підставляючи руку, долоню і т. ін. або опирати, схиляти їх на щось. || у сполуч. зі сл. бік … Український тлумачний словник
попідпирати — а/ю, а/єш, док., перех. Підперти що небудь (про багатьох); підперти багато чого небудь; підперти щось у багатьох місцях … Український тлумачний словник
відпирати — 1 дієслово недоконаного виду відмикати розм. відпирати 2 дієслово недоконаного виду перучи відмивати бруд … Орфографічний словник української мови
підпирати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідпирати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відпираний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до відпирати I і відпирати II … Український тлумачний словник
відпирання — я, с. Дія за знач. відпирати I і відпирати II … Український тлумачний словник
відперти — див. відпирати I … Український тлумачний словник
відпираючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до відпирати … Український тлумачний словник
підперти — див. підпирати … Український тлумачний словник